Промо
-
Почему?
192 / 0 / 8 летМожливо я закохуюсь... так поступово.
У світ, момент, розмови випадкові.
О боже, як дитина: в дикі зорі,
І з'єдную їх ланцюгами: як не ново...
Прив'язую на них нормальність,
Твою вже скінчену історію кохання...
І знаю...
Що я уже укотре засинаю
З торішніми думками!
Усе ще граюся витками,
Вдихаю почуття між нами
Без приторних ілюзій драми.
І як би не було, я не кохаю...
З тобою чи без тебе все безкрає...
Лише одне спитаю:
Чому я твою душу відчуваю?
