До поезії відношення не маю.
Та, оскільки чесний, визнаю,
Що одну Поетку я кохаю. ... читать полностью
А поезій зовсім не люблю.
Та, бува, потягне щось на риму
(мабуть, вірус в неї підхопив) –
Так потягне – що немае стриму.
А, бува, потягне і на спів.

Я ж ще досі не довчив абетку –
Як тут копирсатися в душі?
Та що зробиш - покохав Поетку,
Та й пишу такі собі вірші.
Шалика придбав собі на шию,
І плаский, як той млинець, берет.
Не стрижу волосся – тільки мию.
Ну і чим тепер я не поет?

То ж дивись, Поетка люба моя,
Бачиш, що не мае вороття?
Бачиш, що для тебе з себе скоїв?
Де твої взаемні почуття?!
Ти ж любов – і перша і остання!
Доля нас зіткнула недарма.
Бо нема поезій без кохання,
Та і, взагалі, життя нема.

Скрыть